НАРОДОПРА́ВСТВО, а, с., заст. Народовладдя. Київський комітет міської більшовицької організації звернувся з відозвою до солдатів: — Будьте пильні. Мало здобути свободу, треба її ще уберегти від усяких зазіхань ворогів народу, треба, щоб свобода йшла на користь народу, який повинен взяти у свої руки всю повноту влади і встановити справжнє народоправство (Іст. УРСР, І, 1953, 776).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 177.