НАРОДОЛЮ́БСТВО, а, с., заст. Любов до народу. Серед кращої частини української інтелігенції, до якої належав батько Рильського, були міцні традиції народолюбства, поваги до простого народу, до його праці і мистецтва, до народної пісні та музики (Криж., М. Рильський, 1960, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 177.