НАРОДОВО́ЛЕЦЬ, льця, ч. Член таємної організації народників "Народна воля". Народовольці.. вважали, що їх організація може сама, без участі народу, повалити царизм, і стали на шлях індивідуального терору проти царя та високопоставлених чиновників (Іст. УРСР І 1953 507)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 176.