НАРОДОВЛА́ДДЯ, я, с. Форма державного управління, політичний лад, при якому верховна влада належить народові. Народовладдя в нашій країні дістає свій вираз насамперед у Радах депутатів трудящих — органах народного представництва, які поєднують у собі риси державних і громадських організацій (Ком. Укр., З, 1969, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 176.