Про УКРЛІТ.ORG

народець

НАРО́ДЕЦЬ, дця, ч., зневажл. Те саме, що наро́д 4. Почіплявся дрібонький [дрібненький] народець за старого дуба, може, з двадцятеро, і теліпаються усі, що мають сили, а велетень ані дуду (Ков., Світ.., 1960, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 174.

вгору