Наробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. нароби́тися, блюся, бишся, гл.

1) Нарабатываться, наработаться, устать работая. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Хоч як за день наробишся, а вечір прийде, — кортить на вулицю.

2) О выдѣлываемой кожѣ: утолщаться, утолститься отъ долгаго лежанія въ зольномъ чану. Вас. 158.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 516.