НАРКОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до нарко́тик 1. Лікування сном звичайно здійснюється з допомогою різних снотворних і наркотичних речовин (Наука.., 11, 1956, 17); // Який містить у собі наркотик. Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою (Коцюб., І, 1955, 285).

2. перен. Який сильно діє на органи відчуття, п’янить, збуджує (про запахи). По покоях пішли наркотичні пахощі свіжої рожі, змішані з духом рому (Н.-Лев., III, 1956, 112); Пахнуть рожі й.. наркотичні гвоздики (Крим., Вибр., 1965. 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 173.