НАРКОМА́Н, а, ч. Той, хто має хворобливий потяг до вживання наркотиків. Миколу охопила лють до цього миршавого з пітливими руками наркомана (Гжи-цький, Вел. надії, 1963, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 173.