НАРИХТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Зібратися щось робити. В сім’ї — смертельно хвора мати. Син нарихтувався їхати в сусіднє село по лікаря (Літ. Укр., 1.ІІІ 1963, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 171.