НАПІ́ЧНИЙ, а, е. Розміщений над піччю. Сонячною, ласкавою та щедрою малювалась йому Таврія крізь напічне, розмережане білими морозними квітами віконце! (Гончар, Таврія, 1952, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 151.

Напі́чний, а, е. напі́чне вікно́. Небольшое окошко, находящееся въ той стѣнѣ хаты, къ которой прилегаетъ печь, помѣщающееся надъ печью. Сим. VIII. Вас. 150. См. Напільний.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 509.