Напіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. напе́ртися, пруся, решся, гл.

1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу.

2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 509.