НАПІВТР́УХЛИЙ, а, е. Трохи або значною мірою трухлий. Старий любовно і ніжно погладив шершавий бік човна, немов це було не напівтрухле дерево, а жива істота (Збан., Над Десною, 1951, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 150.