НАПІВСИДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. Сидіти, трохи відхиливши назад верхню частину тулуба. Він напівсидів, напівлежав на своїй постелі (Мак., Вибр., 1956, 548); Командуючого поклали на сани, обмостили ногу і.. влаштували так, що він міг напівсидіти (Тют., Вир, 1964, 502).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 149.