НАПІВРОЗКВІ́ТЛИЙ, а, е. Частково, не повністю розквітлий. Стояли [на столику] два прибори і навіть у невеличкім вазоні бузок з напіврозквітлими квітами (Крот., Сини.., 1948, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 149.