НАПІВПУСТЕ́ЛЯ, і, ж. Географічна зона, природні умови якої є перехідними від суміжної зони степу до пустелі. В дикому степу, в сухій напівпустелі, де недавно ще блукали кочівники-казахи, виросте незабаром робітниче місто (Донч., І, 1956, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 148.