НАПІВПРОЗО́РИЙ, а, е. Не зовсім або майже прозорий. Напівпрозорий блакитнуватий туман стелеться над містом (Фр., VI, 1951, 151); Напівпрозора сніжинка задрижала на верхній вії і одразу ж розтанула (Руд., Остання шабля, 1959, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 148.