НАПІВПРИКРИ́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім прикритий. Минаючи купи битої цегли, білі плями вапна, напівприкриті молодими бур’янами, .. Андрій згадував колишнє (Коцюб., II, 1955, 7); Модний осінній капелюшок, напівприкритий чорним вуалем, невиразно прикрашував і без того вродливу головку (Хотк., І, 1966, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 148.