НАПІВОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е. Недостатньо, не повністю освітлений. На часок стало тихо в напівосвітленій хаті (Коб., III, 1956, 496); Не кваплячись, йшов імператор анфіладами напівосвітлених кімнат і думав про своє (Кочура, Зол. грамота, 1960, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 147.