НАПІВОБЛІ́ЗЛИЙ, а, е. Трохи або значною мірою облізлий. Мефодій тут же скинув свою напівоблізлу баранячу шапку (Гончар, II, 1959, 55); Зняла [невістка] з жердки і розстелила напівоблізлого кожуха, поклала подушку (М. Ол., Леся, 1960, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 147.