НАПІВНЕПРИТО́МНО. Присл. до напівнеприто́мний. Дівчина сиділа і напівнепритомно вдивлювалася в нього своїми великими, чорними очима (Фр., VI, 1951, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 147.