НАПІВМ’ЯКИ́Й, а́, е́.

1. Трохи, не зовсім м’який. Напівм’які крісла в залі розміщено так, що звідусіль добре видно екран (Веч. Київ, 29.ХІІ 1966, 1).

2. лінгв. Середній між м’яким і твердим (про вимову приголосних звуків). Можлива в певних випадках і нем’яка або напівм’яка лише вимова ді, ті, ні, лі, зі, сі (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 181).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 147.