НАПІВКРО́ВНИЙ, а, е. Який походить від схрещування тварини чистокровної породи з твариною простої породи; змішаний, не чистокровний. За 1961-1962 роки вирощено 20 полісних напівкровних корів (Хлібороб Укр., 9, 1963, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 147.