НАПІВЗРУЙНО́ВАНИЙ, а, с. Трохи, наполовину зруйнований. Хата була стара, напівзруйнована (Вас., IV, І 960, 10); Збиралися [діти] у дворі старого замка, що бовванів над містом своїми напівзруйнованими мурами (М. Ол., Леся, 1960, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 146.