НАПІВЗЕ́МЛЯНКА, и, ж. Будівля, нижня частина якої заглиблена в землю, а верхня міститься над землею. Аж коли добре почало смеркати, Захар прибув до крайніх хат-напівземлянок якогось населеного пункту (Ле, Право.., 1957, 251); Спершу людина використовувала для житла природні печери, потім навчилася влаштовувати криті ями, землянки та напівземлянки (Знання.., 9, 1966, ЗО).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 146.