НАПІВЗАТУ́ЛЕНИЙ, а, е. Не зовсім, не повністю затулений; наполовину затулений. Олена не могла добре бачити його обличчя, бо єдине віконце було напівзатулене (Вільде, Сестри.., 1958, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 146.