НАПІВДОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Не зовсім достиглий; напівстиглий. Капають від часу до часу напівдостиглі жолуді з дубів (Фр., VI, 1951, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 145.