НАПІВГОЛО́ДНИЙ, а, е. Майже голодний; який лише частково задовольнив потребу в їжі. Діти ходили обірвані й напівголодні (Донч., II, 1956, 107); Напівголодна дивізія все ж таки рухалася до свого місця призначення (Тют., Вир, 1964, 485).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 145.