НАПІВ’Я́ВА, и, ж. Стан, середній між сном і неспанням. З цього стану напів’яви, напівсну Артамонова вихопило прикре відчуття голоду (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 150.