Про УКРЛІТ.ORG

напрям

НА́ПРЯМ, у, ч.

1. Лінія руху або лінія розміщення кого-, чого-небудь. Євгеній ішов із Регіною вулицею в напрямі її помешкання (Фр., VII, 1951, 249); Вчитель почекав, доки вона [бджола] полетіла, і простежив очима за напрямом її льоту (Ю. Янов., II, 1954, 117); На четвертий день вітер змінив напрям (Тулуб, В степу.., 1964, 265); Він пізнавав вулиці тільки по їх.. напряму (Руд., Вітер.., 1958, 112).

2. Шлях діяльності, розвитку кого-, чого-небудь; спрямованість якоїсь дії, явища. Я знаю, що ти і всі наші дивуєтесь моїй психології в сьому напрямі, але вже така вона — що робить (Л. Укр., V, 1956, 380); Основним напрямом розвитку гірничорудної промисловості є широке застосування відкритих гірничих робіт (Ком. Укр., 6, 1960, 25); // Спрямованість думок, інтересів. Тихович бігає по хаті в нервовому роздратуванні.. Але помалу-малу думки його приймають інший напрям (Коцюб., І, 1955, 222).

3. Суспільна, наукова, літературна і т. ін. школа, течія, угруповання. Всіляко підтримуючи демократичний напрям в українській літературі, він [М. Черни-шевський] дуже високо оцінював творчість Шевченка (Цюпа, Україна.., 1960, 25); Мічурінське вчення являє собою новий напрям у біологічній науці (Юним мічур.., 1955, 4).

4. Ділянка фронту, що розгортає воєнні дії в який-небудь бік. Червона кіннота на Київському напрямі прорвала фронт польських армій (Гончар, II, 1959, 297); Наші війська розгорнули наступальні дії на Курському, Харківському, Луганському і Ростовському напрямах (Ком. Укр., 10, 1964, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 164.

вгору