НАПРЯДА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАПРЯ́СТИСЯ, я́дуся, яде́шся, док.

1. перев. док., розм. Багато, довго попрясти. — Мабуть, уже вдосвіта засвітили: прядуть жіночки, тільки я лежу. — Напрялась на своєму віку — буде з тебе! — обізвався, Макар (Л. Янов., І, 1959, 56); // Багато прядучи, стомитися. Поки багатая проспалась, Убога-небога напрялась (Чуб., V, 1874, 916).

2. тільки недок. Пас. до напряда́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 164.

I. Напряда́тися, да́юся, єшся, сов. в. напря́стися, ду́ся, де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась. Чуб. V. 916.

II. Напряда́тися, да́юся, єшся, сов. в. напря(е)ну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Покрываться, покрыться, накрываться, накрыться; напяливаться, напялиться. Один рукав подстелю, другим напрянуся. Грин. III. 133.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 513.