НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до напру́жений 2 — 4. На крутому чолі [Карпа] набрякла жила, виявляючи велику напруженість (Коцюб., І, 1955, 305); Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості (Ком. Укр., 5, 1960, 22); Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (Головко, II, 1957, 512).

2. спец. Характеристика електромагнітного поля, пропорційна густині зарядів тіл. В районі Курської аномалії виявлені величезні запаси залізних руд, що створюють напруженість магнітного поля, в п’ять разів більшу за середню на Землі (Наука.., 7, 1960, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 162.