НАПРУ́ЖЕНО. Присл. до напру́жений 2 — 4. Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю (Коцюб., II, 1955, 231); Корж увесь час мовчав, але напружено працював його мозок, обмірковуючи втечу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 159); Кожний напружено чекав різкого й гострого: — До зброї!.. (Сос., І, 1957, 265).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 163.