НАПРУ́ГО, присл., діал.

1. Наполегливо, рішуче. Він казав мені так напруго йти спати в дідівській хаті! (Фр., І, 1955, 73).

2. Раптово, несподівано. На другий тиждень заслаб щось напруго й професор (Фр., І, 1955, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 162.

На́пруго и на́пругом, нар.

1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом.

2) Скоропостижно. Напругом умер.

8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вас. 189. Вода напругом пішла. Вас. 212.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 513.