НАПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напрацюва́ти. Просувалися ними [шляхами] на торг і вантажені сіллю чи воском, а чи іншим напрацьованим крамом мажі, запряжені круторогими волами (Ле, Наливайко, 1957, 6).

Напрацьо́вані ру́ки — згрубілі й стомлені щоденною важкою працею руки. Сяде [Тимофій] біля перелазу, що відділяє садок від городу, покладе важкі напрацьовані руки на коліна, зустріне її темними сумовитими очима (Стельмах, II, 1962, 407).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 160.