НАПРАКТИКО́ВАНИЙ, а, е. Який добре напрактикувався. Мабуть, у хлоп’ят був більш напрактикований зір, ніж у мене (Сміл., Сашко, 1957, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 160.