НАПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. напра́вляться; док.

1. Іти, рухатися в який-небудь бік, у якомусь напрямку, куди-небудь. Вона побачила, що дід направляється в її сторону (Хотк., II, 1966, 136); Почув, десь грають музики. Направляюсь туди (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 94); Горпина здригнула, підвелася і направилася в кухню (Мирний, І, 1954, 289); Ігор залишив товариша і направився до Миколи Леонідовича (Багмут, Щасл. день.., 1951, 13).

2. Виділятися, призначатися для якої-небудь потреби. Основна частина видатків державного бюджету направляється на фінансування народного господарства і соціально-культурні заходи (Рад. Укр., 11.III 1949, 2).

3. розм. Іти на лад, налагоджуватися. Погано теж, що матеріальний стан ваших справ такий непевний, але сподіваюсь, що помалу все направиться (Л. Укр.. V 1956, 65).

4. тільки недок. Пас. до направля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 159.