НАПРА́ВДУ, присл., діал. Насправді. Легінь таки й направду був дуже красний: суті рум’янці грали на здорових, темного кольору лицях (Хотк., II, 1966, 52); Направду, то додому квапляться хіба тільки ті жінки, що кинули малих дітей без опіки (Вільде, Сестри.., 1958, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 158.