НАПОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. і без додатка. Намазати, натерти помадою. Напомадять помадами тими, Що не всяк вже тебе й пізнає (Ус., Листя.., 1956, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 156.