НАПОЛЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. наполяга́ти 1. Граф Адольф під наполяганням сім’ї покинув на довгі літа Львів і Галичину (Фр., VI, 1951, 238); Малахов замислився. Було щось дуже переконливе в настійливих, безперервних наполяганнях Боровика (Собко, Справа.., 1959, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 156.