НАПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. Полючи, очищати від бур’янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 156.

Наполюва́ти, лю́ю, єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 511.