НАПО́ВНЮВАЧ, а, ч., спец. Речовина, яку додають до іншої для поліпшення її технічних властивостей. Будь-яка пластмаса складається з двох основних компонентів — синтетичної смоли і наповнювача (Наука.., 4, 1962, 35); В цеглі наших будинків, і в черепиці, і в папері, на якому ми пишемо, — глина як наповнювач, і в гумі — теж наповнювач, і мило з глини, і пудра з глини (Загреб., День.., 1964, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 154.