НАПО́ВНЕНІСТЬ, ності, ж. Повнота, цілком достатня кількість чого-небудь. Тут помітна величезна скромність людини, глибоке усвідомлення свого обов’язку, політична наповненість, відданість своїй великій справі [про образ Боженка в кінофільмі "Щорс"] (Довж., III, 1960, 307); Строфіка П. Тичини, починаючи з його ранніх віршів, сягає нових висот художньої досконалості, ідейної наповненості (Рад. літ-во, 7, 1967, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 154.