Напли́нок, нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ.

2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 510.