НАПЛА́КАНИЙ, а, е, розм. Заплаканий, змочений сльозами. Ридала наймичка Христя, утираючи наплакані очі рукавом (Вас., І, 1959, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 151.