НАПЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. напла́влять; док., перех. Паяючи, приробляти, приєднувати що-небудь до чогось. Він [метод наплавлення] універсальний, і ним можна наплавляти сплави більш тугоплавкі, ніж основний метал (Знання.., 6, 1965, 27); Коли наплавити спрацьоване місце, можна повністю повернути деталь до життя (Рад. Укр., 19.III 1962, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 151.