НАПЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напла́вити. Розповідаючи про тверді сплави, доцільно показати учням зразки інструментів, наплавлених сталінітами (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 151.