НАПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Питлюючи, наготовити яку-небудь кількість (про борошно). Тобі муки намелю й йому напитлюю! (Рудан., Співомовки.., 1957, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 144.