НАПИ́ЛЮВАТИ, ю, юш, недок., НАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Пиляючи, наготовляти яку-небудь кількість лісу, дров і т. ін. — За стос — десять злотих, як льоду. На нашому лісі за тиждень, граючись, напиляєш (Стельмах, І, 1962, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 142.

I. Напи́лювати, люю, єш, сов. в. напили́ти, лю́, лиш, гл. Пылить, напылить.

II. Напи́лювати, люю, єш, сов. в. напиля́ти, ля́ю, єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 508.