НАПЕЧЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Дістаючи з печер, наловити в якій-небудь кількості. Покликавши наймитів, він звелів їм мерщій піти на річку.. й напечерувати раків (Н.-Лев., III, 1956, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 141.