НАПА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напая́ти. На тій дротині, приблизно на відстані півметра одне від одного, були напаяні невеличкі металеві кульки (руд., Остання шабля, 1959, 365); При розгляді твердих сплавів учням показують.. зуби фрез з напаяними на них твердосплавними пластинками (Метод. викл. фрез. справи, 1958, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 140.